Круглий стіл «Міжнародний науковий діалог»

Круглий стіл «Міжнародний науковий діалог»

VII Семінар секції Таксономія рослин Польського ботанічного товариства, Цьонжень, 13-16.07.2026 р.

(VII Seminarium Sekcji Taksonomii Roślin Polskiego Towarzystwa Botanicznego, Ciążeń, 13-16.07.2026 r.)

На факультеті біоресурсів та природокористування спільно з відділом інтелектуальної власності, комерціалізації та трансферу технологій 30 липня о 13:00 в читальній залі бібліотеки Уманського національного університету відбувся круглий стіл «Міжнародний науковий діалог» У межах VII семінару Секції Таксономія рослин Польського ботанічного товариства, що відбувся 13-16 листопада в м. Цьонжень (Республіка Польща).

Ірина КРАВЦОВА, в.о. проректор з наукової та інноваційної діяльності представила доповідачів-ботаніків Галину ЧОРНУ, кандидата біологічних наук, доцента кафедри біології та біохімії та Тетяну МАМЧУР кандидата с.-г. наук, доцента кафедри агробіології та біохімії Уманського національного університету, які взяли участь у роботі VII семінару Таксономії рослин Польського ботанічного товариства та кафедри систематичної та екологічної ботаніки біологічного факультету Університету імені Адама Міцкевича у Познані. Семінар відбувся 13–16 липня 2026 року в Центрі творчості Університету імені Адама Міцкевича в місті Цьонжен (Великопольське воєводство, Польща). Будинок творчості вчених знаходиться на території старовинного ландшафтного парку.

Доповідачі розповіли як презентували доповідь «Початок наукової біографії Йозефа Пачоського в Умані» на семінарі у Польщі та поділилися науковими доповідями польських колег ботаніків, їх аспірантів, магістрантів у галузі біології, екології та зокрема глибоких мікроморфологічних  ботанічних досліджень.

«Нова хвиля?» – майбутнє систематики рослин та сучасної ботаніки в Польщі – деякі думки з цього приводу (“Nowa fala?– przyszłość taksonomii roślin i współczesnej botaniki w Polsce– kilka przemyśleń w temacie”) – Адам Ростанський, кафедра ботаніки та охорони природи, Інститут біології, біотехнології та охорони навколишнього середовища, Факультет природничих наук, Сілезький університет у Катовіце (Adam Rostański Zespół Botaniki i Ochrony Przyrody, Instytut Biologii, Biotechnologii i Ochrony Środowiska, Wydział Nauk Przyrodniczych, Uniwersytet Śląski w Katowicach;

«Професор Юзеф Пачоський – неординарна постать» (“Profesor Józef Paczoski postać niezwykł”) ­– Збігнєв Целка, кафедра систематичної та екологічної ботаніки, Біологічний факультет, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Zbigniew Celka, Zakład Botaniki Systematycznej i Środowiskowej, Wydział Biologii, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu);

«Історичні аспекти таксономічної диференціації Portulaca oleracea agg. в Україні» (“Historyczne aspekty zróżnicowania taksonomicznego Portulaca oleracea agg. w Ukrainie”) – Олена Булах, Людмила Зав’ялова, Збігнєв Целька, Пьотр Шкудларж, Олександр Орлов, Віра Протопопова, Мирослав Шевера Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, Україна (Olena Bulakh, Liudmila Zaviałova, Zbigniew Celka, Piotr Szkudlarz, Oleksandr Orłov, Vira Protopopova, Myroslav Shevera M.G. Kholodny Institute of Botany, NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine);

«Вплив довготривалого експериментального випасу та скошування трави на лучні угруповання в Національному парку Горце» (“Wpływ długoterminowego eksperymentalnego wypasu i koszenia na stan zbiorowisk łąkowych w Gorczańskim Parku Narodowym”) – Юзеф Мітка, Інститут ботаніки, Ягеллонський університет (Józef Mitka, Instytut Botaniki, Uniwersytet Jagielloński);

«Що ми насправді знаємо про поширені види... мохів?» (“Co tak naprawdę wiemy o pospolitych gatunkach... mchów? ”) – Гжегож Й. Вольський, Лодзький університет, факультет біології та охорони навколишнього середовища, кафедра геоботаніки та екології рослин (Grzegorz J. Wolski Uniwersytet Łódzki, Wydział Biologii i Ochrony Środowiska, Katedra Geobotaniki i Ekologii Roślin);

«Екологічний оптимум та внутрішньовидова мінливість у мохів – випадок Thuidium tamariscinum Hedw» (“Optimum ekologiczne, a zmienność wewnątrzgatunkowa u mszaków – przypadek Thuidium tamariscinum Hedw”) – Миколай Латошевський, Лодзький університет, факультет біології та охорони навколишнього середовища, кафедра геоботаніки та екології рослин (Mikołaj Latoszewski, Uniwersytet Łódzki, Wydział Biologii i Ochrony Środowiska, Katedra Geobotaniki i Ekologii Roślin);

«Морфологічне та мікроморфологічне зображення внутрішньовидової мінливості Fontinalis antipyretica у широкому сенсі» (“Morfologiczny i mikromorfologiczny obraz zmienności wewnątrzgatunkowej
Fontinalis antipyretica sensu lato”) – Кацпер Гурецький, Лодзький університет, факультет біології та охорони навколишнього середовища, кафедра геоботаніки та екології рослин (Kacper Górecki, Uniwersytet Łódzki, Wydział Biologii i Ochrony Środowiska, Katedra Geobotaniki i Ekologii Roślin);

«Вплив місцевого управління навколишнім середовищем на різноманітність та доступність економічно важливих дикорослих рослин на традиційних ринках Центральної Суматри» (“Impact of local environmental management on the diversity and availability of economically important wild plants in the Central Sumatra traditional markets”) – Афні Атіка Марпаунг, Інститут ботаніки, Біологічний факультет, Ягеллонський університет, Краків (Afni Atika Marpaung, Institute of Botany, Faculty of Biology, Jagiellonian University, Kraków);

«Прогнозування розподільчих зрушень та геномної вразливості при гібридизації Stipa» (“Projecting distributional shifts and genomic vulnerability in hybridizing Stipa”) – Патхар Сінага, Інститут ботаніки, біологічний факультет, Ягеллонський університет, Краків (Patar Sinaga, Instit ute of Botany, Faculty of Biology, Jagiellonian University, Kraków);

«Таксономія роду Helianthus L. у вторинному ареалі: попередні результати та план запланованих досліджень» (“Taksonomia rodzaju Helianthus L. w zasięgu wtórnym: wstępne wyniki i zarys planowanych badań”) – Бартош Халік, Інститут ботаніки, факультет біології, Ягеллонський університет, Краків (Bartosz Halik, Institute of Botany, Faculty of Biology, Jagiellonian University, Kraków);

«Аналіз поширення Stipa orientalis L. (Poaceae) та морфологічного різноманіття сортів і споріднених видів» (“Analiza rozmieszczenia Stipa orientalis L. (Poaceae) oraz zróżnicowanie morfologiczne odmian i gatunków pokrewnych”) – Маргарита Моісеєнко, Інститут ботаніки Біологічного факультету  Ягеллонського університету, Краків (Marharyta Moiseienko Institute of Botany, Faculty of Biology, Jagiellonian University, Kraków);

«Phegopteris connectilis (Michx.) Watt (Списоголовий) – внесок до аналізу мінливості Phegopteris connectilis (Michx.) Watt» (“Zachyłka oszczepowata) – przyczynek do analizy zmienności”) – (Вікторія Стасяк, Геоботанічна секція, Наукове коло натуралістів, Факультет біології, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Wiktoria Stasiak, Sekcja Geobotaniczna, Koło Naukowe Przyrodników, Wydział Biologii, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu);

«Тихий вбивця, або вплив важких металів на корисні рослини» (“Cichy morderca, czyli wpływ metali ciężkich na rośliny użytkowe”) Йоанна Зілковська, Геоботанічна секція, Науковий клуб натуралістів, Біологічний факультет Університету Адама Міцкевича в Познані (Joanna Ziółkowska Sekcja Geobotaniczna, Koło Naukowe Przyrodników, Wydział Biologii, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu).

Доповіді учасників викликали жваві дискусії.

Учасники семінару мали змогу ознайомитися з оригіналами праць Йозефа Пачоського. Було презентовано часописи кафедри систематичної та екологічної ботаніки, які учасники отримали в подарунок.

Доценти Галина ЧОРНА та Тетяна МАМЧУР відмітили, що нарешті змогли подарувати свої наукові доробки польським колегам. Науковиці презентували організатору семінару Збігневу Цельці професору, завідувачу кафедри та університету монографії – «Родинне коло та юність Йозефа Пачоського», 2021 р; «Фонди наукового гербарію Уманського національного університету садівництва. Гербарна колекція Йозефа Пачоського», 2023 р.

До теми круглого столу презентовано у доповіді «Польське ботанічне дозвілля як сучасний формат еколого-просвітницької діяльності», де згідно програми було здійснено – Поїздка до монастиря в Леді та відвідування колишнього цистерціанського абатства (Wyjazd do klasztoru w Lądzie i zwiedzanie byłego opactwa cysterskiego); Відвідування Центру природної освіти в Лені (Wizyta w Ośrodku Edukacji Przyrodniczej w Lądzie); Польова сесія в Надвартянському ландшафтному парку (Sesja terenowa w Nadwarciańskim Parku Krajobrazowym).

Учасники семінару ознайомилися з видами екзотичної дендрофлори, у парку, серед яких, на жаль, наявні й інвазійні види, як дендрофлори, так і трав'яних рослин. Дослідження лучної, прибережної та водної флори річки Варта було зафіксовано на фото та висвітлено Тетяною МАМЧУР на міжнародному інтернет-ресурсі iNaturalis. А також зібрано гербарні зразки рослин, які додано до фондів Гербарію (UM).

Наукова зустріч польських та українських ботаніків була також спрямована на обговорення спільної міжнародної співпраці між факультетами та кафедрами університетів щодо проєкту Erasmus+ та інших спільних наукових ботанічних досліджень, грантових програм.

На завершення презентаційного повідомлення наукова спільнота, аспіранти факультету під час круглого столу задавали запитання доповідачам які виникали у процесі доповіді. Ґрунтовні відповіді задовольнили учасників і на завершення подякували за міжнародний досвід роботи польських ботаніків.

Ірина КРАВЦОВА подякувала доповідачам-ботанікам за представлення Уманського національного університету на міжнародному науковому рівні та учасникам круглого столу, побажала творчого натхнення, подальшої плідної наукової праці як на всеукраїнському, так і міжнародному рівнях.