Історія розвитку
Аграрні професії є найважливішими, адже від продукції сільськогосподарського виробництва залежить життя людства. При Уманському національному університеті садівництва – діє заснований з часу створення Головного училища садівництва в Одесі 1844 року найстаріший факультет вузу плодоовочівництва, екології та захисту рослин, який посідає чільне місце у підготовці фахівців даного профілю. Готує факультет кадри для всіх регіонів України, Білорусії, Молдови, Росії, Польщі. За роки його існування вищу освіту одержали понад 11 тисяч спеціалістів, серед них – відомі вчені і виробничники, державні діячі і парламентарі, заслужені працівники сільського господарства, герої України.
За свою 172-річну історію факультет неодноразово реорганізовувався. Перші пропозиції, щодо створення в училищі самостійної школи садівництва вніс у 1884 році професор Я. М. Калиновський. Проте здійснилась ця реформа лише 18 лютого 1903 року. Школа садівництва або садово-городнє відділення мали кабінети і музей з плодівництва, декоративного садівництва, городництва, технології переробки плодів і овочів, також під керівництвом інспектора відділення А. В. Петцельта працювала садова нарада.
У перших двох класах учні вивчали загальні дисципліни: російську мову, історію, географію, математику, хімію, фізику, графіку, зоологію, ботаніку, православне Богослужіння і Християнський катехізис. Починаючи з третього класу учнів розподіляли по відділеннях, де вони вивчали спеціальні дисципліни: загальне садівництво, плодівництво, городництво, декоративне садівництво, квітникарство, дендрологію, сортознавство, деревознавство, ландшафтне садівництво, організацію садового господарства, бджільництво, шовківництво, садовий облік. Перелік суспільних наук включав політичну економію, законодавство, фінансове право, банківську справу та ін.
З 1921 року факультет мав назву садово-городній із чотирма випусковими кафедрами: садівництво, городництво, технологія переробки плодів і овочів та декоративне садівництво.
У 1929 році факультет перейменували у плодоовочевий, а 18 червня 1930 року заклад реорганізовано – в Уманський садово-городній інститут з двома факультетами: садівництва і городництва. Починаючи з червня 1931 року інститут реорганізовують з метою підготовки агрономів-інженерів плодово-ягідного виробництва, а студентів факультету городництва переведено до Ворошиловградського інституту овочевих культур (нині Луганського національного аграрного університету).
У 1934 року контингент студентів на факультеті поповнився за рахунок переведення в Умань 274 студентів Полтавського плодово-ягідного інституту, що сприяло поновленню діяльності факультету городництва.
У 1936 році факультети садівництва і городництва об’єднують в один факультет плодоовочівництва.
В 1941 році роботу факультету, як і всього університету, перервала Велика Вітчизняна війна. На чолі з деканом факультету П. Л. Іванченко студенти старших курсів 11 липня 1941 року відправились у військові частини. Навчання було відновлено 9 травня 1944 року. Восени того ж року відбувся перший випуск фахівців за скороченим терміном навчання. Повноцінний набір студентів вдалося здійснити лише у 1947 році у кількості 50 осіб, а всього на факультеті навчалось 252 студенти.
З 1950 року зростає увага до практичної підготовки студентів, навчання тісно поєднується з навичками у виробничих умовах. Для цього у навчальному господарстві виділяються окремі поля.
З 1962 року встановлено навчальне тижневе навантаження 36 годин на 1–4 курсах і 30 годин на пʼятому курсі, навчальний рік розділено на два семестри, які завершувались екзаменаційними сесіями.
У 1968 році на факультеті відкрито спеціалізацію зберігання і переробка плодів і овочів, а також здійснюється підготовка агрономів-технологів.
З 1974 року введено нові навчальні плани. Новизна їх полягала у веденні нових дисциплін, які раніше не викладались, а також у призначенні студентів під час виробничої практики на керівні посади. У цей час на факультеті навчалось 519 студентів: 256 плодоовочівників і 263 технологи.
З 1986 року на факультеті відкривається спеціалізація „Вирощування рослин у закритому ґрунтіˮ з щорічним плановим набором 25 осіб. Їх перший випуск відбувся 1991 року. У цей же час активно розвиваються міжнародні зв’язки, здійснюється обмін викладачами, аспірантами, студентами. Факультет підтримує зв’язки із зарубіжними навчальними закладами: Каліфорнійським, Берлінським університетами, Познанською, Варшавською, Люблінською рільничими академіями.
З часів незалежності України навчання на факультеті проводиться за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр, спеціаліст, магістр за такими спеціальностями і напрямами як: „Плодоовочівництво і виноградарствоˮ, „Технології закритого ґрунтуˮ, „Захист рослинˮ, „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористуванняˮ, „Прикладна екологія та збалансоване природокористування (за галузями)ˮ.
У 1998 році виокремлено спеціальність „Технологія зберігання, консервування та переробка плодів і овочівˮ, а у 2004 році – „Технологія зберігання і переробки зернаˮ. У 2001 році було відкрито новий напрям підготовки „Лісове і садово-паркове господарствоˮ, а у 2005 році – напрям „Захист рослинˮ. З 2001 по 2005 роки при факультеті випускались також фахівці зі спеціалізації „Лікарські рослиниˮ.
У червні 2006 року на базі факультету плодоовочівництва і виноградарства створено два окремих факультети: інженерно-технологічний зі спеціальностями „Технологія зберігання, консервування та переробка плодів і овочівˮ та „Технологія зберігання і переробки зернаˮ та плодоовочівництва і лісівництва зі спеціальностями „Плодоовочівництво і виноградарствоˮ, „Захист рослинˮ та „Лісове і садово-паркове господарствоˮ. Факультет об’єднував вісім кафедр (овочівництва, плодівництва і виноградарства, біології, лісового господарства, садово-паркового господарства, захисту і карантину рослин, екології та безпеки життєдіяльності та фізичного виховання). У 2008 році розпочато підготовку фахівців нового з напряму „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористуванняˮ, що належить до галузі знань природничі науки. У 2010 році було відкрито ще дві нові спеціальності „Лісове господарствоˮ та „Технології закритого ґрунтуˮ. У 2012 році одержано позитивне рішення щодо відкриття спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовищаˮ, у 2013 році – „Прикладної екології та збалансованого природокористування (за галузями)ˮ.
Заочна форма навчання, як окремий факультет, бере свій початок з 1930 року. У цей час на факультеті навчалося 265 студентів, з них 186 чоловіків і 79 жінок. До Великої Вітчизняної війни було підготовлено 124 фахівця агронома-плодоовочівника. Після війни відновив свою роботу лише у 1946 році. У 1974 році навчалось 372 студенти. У 2009 році, після розформування факультету заочної форми навчання, до факультету було переведено студентів заочників відповідно напрямам підготовки. У теперішній час їх навчається 287 студентів. У різні роки методистами для роботи з студентами заочниками були: Г. В. Філіпова, С. В. Орехова, В. І. Радчук, В. В. Федорович, О. М. Бурлака, А. В. Прокопенко, О. В. Гунич, Н. М. Чала, нині працює Ю. М. Михайловин.
У червні 2011 року (наказом ректора № 20-10/141), факультет вже вкотре було розділено на два факультети: лісового і садово-паркового господарства та плодоовочівництва, екології та захисту рослин.
На даний час факультет має загальний контингент студентів 820 осіб. Він складається з п’яти кафедр (овочівництва, плодівництва та виноградарства, захисту і карантину рослин, біології, екології та безпеки життєдіяльності). На яких працює 9 докторів наук, професорів; 1 канд. наук, професор, 27 кандидатів наук, доцентів; 3 кандидата наук, старших викладачів; 2 кандидата наук, викладачів; 4 викладача.
Деканами факультету у різні роки були: Ю. Р. Ланцький (1903–1905), А. В. Петцельт (1905–1913), А. І. Мальта (1913–1922), І. І. Корабльов (1922–1925), М. Є. Сафронов (1928–1929), В. О. Цишковський (1931–1932), І. І. Білоус, П. Л. Іванченко (1941), М. В. Алєксеєва (1948–1953), І. Т. Авдєєв (1954–1956), Н. К. Розгон (1957–1962), С. Є. Сапатий (1963–1967), О. С. Андрієнко (1968–1980), Л. С. Обіход (1980–1998), Ю. В. Коларьков (1998–2006), І. І. Мостов’як (2006–2012), у даний час факультет очолює доцент С. В. Щетина. У різні роки заступниками декана були: А. О. Красноштан, В. І. Лихацький, Ю. В. Коларьков, А. Ю. Токар, І. І. Мостов’як, З. М. Захарченко, М. І. Парубок, С. В. Щетина, Р. В. Яковенко. На сьогодні заступниками декана є: Г. Я. Слободяник, О. О. Фоменко, Т. М. Пушкарьова і І. В. Крикунов. Диспетчерами-методистами факультету були А. П. Семидетнова (1963–1981), Л. Г. Варлащенко (1981–1989), К. В. Білоножко (1989–1990), Л. М. Нестеренко (1991), Л. Ф. Демченко (1992–2010), нині працює Л. В. Кравченко.
На факультеті створена багата традиціями школа підготовки висококваліфікованих фахівців, становлення якої пов’язано з іменами відомих вчених, академіків, професорів: Н. І. Анєнков, В. В. Пашкевич, М. Є. Сафронов, С. М. Вуколов, І. І. Корабльов, П. Г. Шитт, В. І. Едельштейн, В. П. Муравйов, Л. М. Ро, М. І. Лопатін, С. С. Рубін, М. Ф. Любочка, Г. І. Форост, С. Х. Дука, П. А. Власюк, М. М. Шкварук, М. В. Алєксєєва, В. Ф. Пересипкін, П. М. Білецький, В. В. Скрипник. Нині наукові школи очолюють доктори наук, професори, академіки: З. М. Грицаєнко, В. В. Заморський, В. П. Карпенко, Ю. О. Кисельов, В. І. Лихацький, О. В. Мельник, С. П. Сонько, О. І. Улянич, Ж. П. Шевченко і Ю. П. Яновський.
Навчання здійснюється за новими навчальними програмами і передовими технологіями, на сучасній матеріальній базі, з відповідним технічним обладнанням в наукових лабораторіях під керівництвом досвідчених фахівців: Д. М. Адаменка, А. В. Балабак, Р. М. Буцика, О. В. Василенко, Н. В. Воробйової, П. А. Головатого О. В. Голодриги, І. М. Гурського, А.А. Даценко, О. М. Дубіна, О. І. Заболотного, В. В. Кецкало, З. І. Ковтунюк, І. С. Кравець, І. В. Крикунова, І. Б. Леонтюк, В. П. Майбороди, І. І. Мостов’яка, С. М. Мостов’як, О. П. Накльоки, Р. М. Притуляка, Т. М. Пушкарьової, Л. В. Розборськой, Г. Я. Слободяник, Л. М. Слободяник, С. В. Суханова, І. П. Суханової, О. Г. Сухомуд, А. Г. Тернавського, О. О. Фоменка, В. С. Цигоди, А. М. Чаплоуцького, О. С. Шарапанюк, С. В. Щетини, М. А. Щетини, Р. В. Яковенка, студенти одержують теоретичні і практичні знання згідно фаху та проводять наукові дослідження.
Кращі студенти факультету отримують іменні стипендії Л. П. Симиренка, Верховної ради України, президента України, міської ради. Серед студентів факультету є переможці міських, обласних та всеукраїнських спортивних змагань. Групи, які беруть активну участь в житті факультету, відзначаються під час практики і навчання нагороджуються грошовими преміями, поїздками з екскурсіями по історичних місцях України.
Висока якість підготовки фахівців можлива лише за гармонійного поєднання новітніх технологій навчання з впровадженням результатів наукових досліджень у навчальний процес. На базі факультету проводяться міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції, обласні та регіональні семінари з актуальних питань сільськогосподарського виробництва. На кафедрах факультету працюють наукові студентські гуртки, проводяться всеукраїнські і міжнародні олімпіади та конференції. Кафедри приймають участь у виставках досягнень науки і техніки, виставках-ярмарках виставкового центру України, а також в обласних та міських виставках наукових досягнень. Навчальною базою також є філії кафедр на виробництві: Національний дендропарк „Софіївка”, Уманський тепличний комбінат, передові сільськогосподарські підприємства України. Складовою якості підготовки фахівців є відрядження студентів на закордону практику, у спеціалізовані фермерські господарства Великої Британії, Німеччини, Австрії, Франції, Польщі, Данії, Фінляндії, Нідерландів. Набутий досвід та досягнення, публікуються у науково-виробничому журналі „Новини садівництваˮ (з 1994 року, співзасновником якого є Інститут помології ім. Л. П. Симиренка НААНУ, Інститут зрошуваного садівництва НААНУ, Подільська дослідна станція Інституту садівництва НААНУ). На факультеті з 1998 року функціонують спеціалізовані вчені ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій.
